Як великі можливості легким помахом руки видаються за катастрофу

Posted by

Доволі часто у соцмережах в групах українських мігрантів можна зустріти подекуди сумні, подекуди глузливі репліки щодо масової еміграції співгромадян.

“Хто буде останнім – не забудьте вимкнути світло!”
“В цій країні нема майбутнього!”
“Всі тільки й шукають – куди б звалити…”
Зустрічали таке, правда ж?

Чи насправді масштаб міграції з України є аж таким вражаючим?
Варто почати з того, що знайти перевірену статистичну інформацію щодо кількості громадян України, які мешкають за кордоном – задачка не з простих.

EUROSTAT обраховує українців опосередковано, лише тих, хто приїхав у ЄС, але не тих, хто виїхав з України.
Маємо офіційний звіт Міжнародної Організації Міграції за 2016 рік. Але й в ньому чіткої картини нема.
У розділі  “Міграція з України” читаємо:

У 2015 р. українцям було видано 493 тис. вперше оформлених дозволів на проживання в країнах ЄС, що у півтора разу більше, ніж 2014 р. Переважна більшість цих дозволів (87%) видана в Польщі. Практично всі вони короткотермінові (3-12 місяців) і оформлені для виконання сезонних робіт. Трудова діяльність була основною метою прибуття громадян України до Євросоюзу. У зв’язку з виконанням оплачуваної роботи оформлено 76% дозво- лів на перебування українців, тоді як загалом громадянам третіх країн – близько третини.

З наочних ілюстрацій у цьому звіті до нашої теми підходить хіба що ця, та й вона про масштаби еміграції нам нічого не каже:

Знімок екрана 2017-11-15 о 13.34.36

Офіційний сайт Ukrstat.org – публикація документів Державної Служби Статистики України, який, по ідеї, мав би дати нам відповідь на наше питання, у розділі Населення та міграція містить купу різних таблиць, але жодної конкретної цифри щодо загальної кількості громадян України, які перебувають за кордоном принаймні 50+% часу на рік. 

Єдиним джерелом із визначеною цифрою виявилася публікація на Економічній правді Чемоданний настрій. Якими є реальні масштаби української еміграції.  І нам доведеться їй довіритися навіть попри маніпулятивні оціночні твердження, якими щедро пересипаний текст. Адже інших даних у відкритому доступі все одне нема.

5cdccdc-immigration-ukraine

Отже, негативний баланс міграції – 1 млн людей.
Всього за кордоном мешкає 5,8 млн українців, тобто – приблизно 13,5% від загальної кількості населення, що дуже часто оцінюють саме як катастрофу.

А що ж в Європі?

Це – кількість громадян країн Європи, які постійно мешкають за кордоном.

23561474_968390916645454_2713079166711481773_n
Країни Євросоюзу, Килькість громадян, які живуть за межами батьківщини

Звісно, у жодній з країн на карті кількість виїхавших громадян не перевищує 5 млн. Але ж й Україна співмірна по розмірах не з кожною країною Європи.

Здавалося б, чого не сидиться на місці майже 5 мільйонам британців?
Що штовхає до еміграції 20-25%, майже чверть населення,  Португалії?

Відповідь британців вас точно має спантеличити.
До еміграції їх штовхає… непомірно висока вартість життя, погода, безробіття та злочинність!

Або ж подивимося на Францію, з якої виїхало може й відносно не багато, але все ж таки понад 2 млн населення і останнім часом ця цифра збільнується ще на 2% щороку. Щоправда, причини виїзду французів дещо позитивніші, ніж у британців. Так, частина з них невдоволена розмірами податків та рівнем безробіття, але решта просто шукає нових пригод та вражень.
Більше того – дехто з цих французів оселився в Україні й чудово почувається.

І насамкінець – Польща.
За даними сайту statista.com за межами батьківщини перебуває 2,5 млн поляків.
Польська офіційна статистика сильно відстає від загальноєвропейської, але ми не будемо тут прискипуватися.
Хай не 4,4 млн, хай всього 2,5.
Отже, якщо кількість українців в Польщі й добігає 2-х мільйонів, як це звучить з неофіціних джерел, то навіть й така кількість не компенсує Польщі відтік власного населення.


001new

Що ж виходить?
Що попри колишню наявність тимчасової влади клептократів, яка призвела до суттєвого погіршення економічного стану, попри революцію, (тимчасову) втрату частини території та наявність зони бойових дій, виїзд громадян України за межі своєї держави на тривале перебування все одне залишається відповідним загальноєвропейському рівню міграції?

Звісно, усі перелічені фактори мають загалом негативний вплив. Але й не помічати того, що вони побіжно стимулюють євроінтеграційні процеси в Україні, збільшуючи міграцію серед її загалом маломобільного населення до середньоєвропейського рівня, теж було б нечесно.

А отже, робимо закономірний висновок: Україна – це Європа.

Ми не особливі. Звичайні. Європейські.
Просто живемо у часи глобальних зрушень.

Advertisements

Залишити відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s