Прощавай, промоція затруднення! Чого чекати від ринку праці?

Posted by

Назва закону O promocji zatrudnienia i instytucjach rynku pracy настільки колоритна та красномовна, що впродовж 14 років його дії їй  так і не знайшлося українського відповідника, переклад теж не вдався.
“Закон про промоцію затруднення” – це не українською, звісно, проте звично та зручно.

Вкупі зі ще одним популярним законом Ustawa z dnia 12 grudnia 2013 r. o cudzoziemcachUstawa z dnia 20 kwietnia 2004 r. o promocji zatrudnienia i instytucjach rynku pracy. – це 2 “настільні книги” ледь не кожного мігранта до Польщі. Принаймні тих, хто прагне ретельно дотримуватися норм законодавства.

Ці два закони унормовують всі питання стосовно легалізації та працевлаштування іноземців в Польщі.
В них по кілька разів на рік вносяться зміни.
Вони вже розрослися до 278 -ми сторінок перший та 257-ми сторінок другий.
В них давно вже доволі складно відшуковувати потрібні статті.
Часто зміни призводять до скасування цілих статей, від чого закони виглядають так, що це лише утруднює розуміння змісту.

11111

Ймовірно, що доволі скоро із Ustawa z dnia 20 kwietnia 2004 r. o promocji zatrudnienia i instytucjach rynku pracy  нам доведеться прощатися – Міністерство сім’ї, праці та суспільної політики пропонує більше не використовувати в назві словосполучення “promocja zatrudnienia”, а обмежитися коротким – “Ustawa o rynku pracy“.

Законопроект саме із такою назвою був оприлюднений 29-го червня. Наразі триває період консультацій.
В самому законопроекті вказано, що він має увійти в дію з 1-го січня 2019 року.
А отже – на його прийняття та на підготовку до змін залишилося зовсім мало часу.

Законопроект одразу ж викликав жваву реакцію в ЗМІ.
При тому його інтерпретації дуже відрізняються одна від одної.
Польські проурядові ЗМІ роблять наголос на тому,  що законопроект є вельми своєчасним та актуальним, адже він має змінити закон, якому вже аж 14 років  (при тому ми пам’ятаємо – зміна Кодексу праці, якому скоро 45 років, так і не відбулася). Також польські ЗМІ стверджують, що нова політика у сфері зайнятості буде зосереджуватися на багаторічних польських безробітних. Але разом із тим – повертати додому польських трудових мігрантів. І при тому – спрощуватимуться вимоги до іноземців. Така от тривекторна стратегія.

36887371_1088585031305890_7536453889671823360_n

А інформаційні портали для трудових мігрантів у релізі від Міністерства побачили наміри польського уряду залучити ще більще мігрантів, на кращих умовах і з розширеними перспективами.

Що ж насправді має унормувати новий Закон про ринок праці (якщо, звісно, його таки приймуть)?
Чи справді він має на маті щось суттєво змінити у сиспільних відносинах? Чи це просто нова обгортка для старих правил гри?

Для початку, проект нового закону – це вже 175 сторінок тексту.  Впродовж кількох років він має хороші шанси розростися до тих самих +/- 250 сторінок, що маємо зараз. І це вже та ознака, яка має насторожувати.
Адже один з основних принципів, якого дотримувалися ті, хто реформував Польщу – це короткі, зрозумілі та прості закони.

Законопроект поєднує в собі й багато положень свого попередника, перенесених дослівно, й цілі нові розділи, нові механізми і нові наголоси.
Спробуємо проаналізувати те, що може зачіпати інтереси працівників з України.

  1. На рівні закону вперше унормовується термін “випускник”.
    “absolwencie – oznacza to absolwenta szkoły ponadpodstawowej lub uczelni, który w okresie ostatnich 48 miesięcy ukończył szkołę lub uzyskał tytuł zawodowy” (ст. 2, п.1)
    Здавалося б – всього 2 рядки з багатострінкового закону, але вони зможуть вплинути на вже доволі усталену практику навчання іноземців в Польщі.
    ЯКЩО цей законопроект буде прийнято, то погіршаться  умови для випускників стаціонарних відділень вишів, адже в термінології нового законопроекту вони будуть звільнятися від необхідності мати дозвіл не працю не назавжди, як це відбувається зараз, а лише на 2 роки.
    А от для для випускників заочних відділень вишів умови можуть покращитися. Але станеться це лише у випадку, якщо буде скасоване Розпорядження міністра сім’ї, праці та соціальної політики від 21 квітня 2015 року. У іншому разі у заочників змін не буде.
    Третя категорія, інтереси якої зачепить така норма закону, є випускники “надпочаткових” професійних шкіл (включно із поліцеальними). На поточний момент все те ж Розпорядження міністра сім’ї, праці та соціальної політики від 21 квітня 2015 року  визначає, що випускникам таких шкіл не потрібний довіл на працю. В умовах нового закону це означатиме, що без дозволу можна буде працювати всього лише 2 роки після закінчення професійної школи.
    Втім, це не надто велике обмеження. Якщо людина 2 роки навчалася, потім мала 2 роки роботи без дозволу, і після 4-х років перебування подасть на надання статусу довготермінового резидента ЄС – то далі їй дозвіл вже взагалі не буде потрібний. В крайньому разі – можна не зупинятися на одній спеціальності і після отримання свідоцтва вступити на ще один напрямок навчання  (багато хто й зараз так робить).
  2. Визначення нелегальної праці й раніше було в законодавстві. Але зараз варто занотувати тут те, що пропонується: “Ilekroć w ustawie jest mowa o nielegalnym wykonywaniu pracy przez cudzoziemca – oznacza to wykonywanie pracy przez cudzoziemca, który nie jest uprawniony do wykonywania pracy w rozumieniu 
art. 238 ust. 1 lub nie posiada odpowiedniego zezwolenia na pracę, nie będąc zwolnionym na podstawie przepisów szczególnych z obowiązku posiadania zezwolenia na pracę, lub którego podstawa pobytu nie uprawnia do wykonywania pracy;”
    Згадування тут ст. 238 скоріше за все є технічною помилкою, ст. 238 взагалі ніяк не стосується нелегальної праці, тому почекаємо виправлень у законопроекті, аби сформулювати визначення нелегальної праці якточніше.
    Також, зауважимо – термін “нелегальна праця” стосується виключно іноземців, для громадян Польщі такого визначення не передбачено, хоча. здавалося б, робота без договору є однаковим порушенням, незалежно від того, громадянин якої країни працює на таких умовах. Але ж ні – польські громадяни та іноземці в цьому не рівні.
  3. В новому законопроекті цілий розділ присвячений Радам Ринку Праці і детально розписано, як цей інструмент має функціонувати. У діючому законі “о промоції затруднення” цей механізм згадано побіжно, без деталізації. Ймовірно, він може нарешті запрацювати. І тут доводиться вчергове згадати, що багатотисячна спільнота українських заробітчан так й не створила дієвих організацій, які мали б захищати їхні інтереси. Відповідно, наші заробітчани у цих Радах, на жаль, представлені не будуть.
  4. У новому законопроекті відсутній розділ Іnstytucje rynku pracy, а термін “агенція тимчасової праці” в тексті законопроекту не зустрічається. Працевлаштування тимчасових працівників належить до повноважень  звичайних агенцій працевлаштування (Agencje zatrudnienia), які у законі передбачені і доволі детально описані у  розділі із такою назвою (Rozdział 12). В будь-якому разі виглядає так, що “тимчасові працівники” як явище в новому законі не передбачені, є лише поодинокі згадування їх в одиничних статтях. Хіба що буде прийнятий “перехідний” нормативний акт (наприклад, Розпорядження міністра), завдяки якому робота цих численних агенцій буде продовжуватися у звичайному режимі.
  5. Законопроект передбачає ведення реєстрів фізичних осіб, так чи інакше пов’язаних із ринком праці. Нам тут найбільш цікавім є реєстри іноземців, які мають намір працювати / вже працюють у Польщі.
    Щодо цих осіб передбачено зберігати таку інформацію:
    a) nazwa, seria, numer, data wydania i data ważności dokumentu podróży,
    b) państwo poprzedniego lub dotychczasowego pobytu,
    c) dane dotyczące podstawy prawnej pobytu cudzoziemca na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej (rodzaj, numer, nazwę organu wydającego, datę wydania i ważności dokumentu),
    d) data wjazdu na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej lub państw obszaru Schengen;
  6. Працевлаштуванню іноземців присвячені кілька розділів, які повністю вкладаються у 25 сторінок. Не так вже й багато, аби постійно мати під рукою.
    Базовий з цих кількох розділів –  Wykonywanie pracy przez cudzoziemców w Rzeczypospolitej Polskiej. У проекті закону цей розділ виглядає лаконічнішим і структурованішим, ніж у діючому законі “о промоції затруднення”.
    Щоправда мова закону до його широкого вжитку іноземцями не спонукає – багато положень сформульовані так, що дійти до суті надто складно.
  7. Іноземцю дозволено працювати в Польщі (ми розміщуємо не повний перелік, лише пункти, які можна вважати типовими)  якщо
    – він має дозвіл на постійне перебування (сталий побит) / статус довгострокового резидента ЄС
    – в нього дійсний дозвіл на побит і працю (який видається відповідно до вимог Закону про іноземців);
    – він має дозвіл на працю (zezwolenie) і знаходиться в Польщі на підставі: “робочої” візи як Польщі, так і будь-якої іншої країни ЄС, поданої заяви на карту тимчасового перебування або карту довготермінового резидента ЄС, карти тимчасового перебування Польщі або будь-якої іншої країни ЄС,  в рамках безвізу.
    Важливе уточнення – багато суперечок точиться навколо того, чи обов’язковою є печатка воєводи в паспорті, аби можна було працювати, чи достатньо лише факту подання заяви. В ст.244 п.16 законопроекту зазначено як достатню підставу сам факт подання внеску (ст. 108 п. 2 Закону про іноземців).
  8. Дозвіл на роботу не потрібний:  студентам вишів та аспірантур, членам родини громадян Польщі або деяких категорій іноземців, власникам Карти Поляка. Тут варто відмітити, що випускників вишів, аспірантур та професійних шкіл у цьому переліку нема навіть після того, як термін “випускник” був визначений у ст.2  закону і обмежений 2-ма роками. Щоправда, зараз звільнення від дозволу на працю для випускників регулюється не законом, а Розпорядженням міністра. А отже – допоки це розпорядження діє, до тих пір випускникам дозволи не потрібні.
    Навіть більше – відповідно до законопроекту, розпорядження міністра продовжуватимуть залишатися механізмом звільнення від дозволів на працю цілих категорій працівників.
  9. Якщо іноземець втрачає право працювати в Польщі (вичерпується/ скасовується дозвіл, змінюється статус, який дозволяв працювати без дозволу тощо) то умова, на підставі якої працює цей іноземець розривається в той самий день, безвідносно того, яка це була умова – цивільноправова (зліценя) чи трудова. Це, в принципі, логічно. Але наслідком такої норми може стати більш суворий контроль роботодавця за статусом працівника.
  10. При виданні роботодавцю дозволу на працевлаштування іноземця має перевірятися, чи має роботодавець фінансові  й організаційні можливості для найму працівників. Якщо роотодавець це не доведе, то вважається, що заява на дозвіл є фіктивною. Ця норма є й в нинішньому законі, але поки що працює вона  вибірково.

=====
Все викладене вище – лише перший, поверхневий погляд на великий документ, який може відіграти серйозну роль в житті трудових мігрантів. А тому ми будемо до нього повертатися щоразу, як він буде рухатися до прийняття.
Припускаємо, що ця тема викличе велику кількість запитань та уточнень.
Пропонуємо задавати їх вже зараз, не чекаючи прийняття закону і набуття ним чинності. Так ми разом зможемо кразе розібратися в його нюансах і крвще підготуватися до змін

Advertisements

2 comments

Залишити відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s