Як легально працювати, коли подана заява на перебування та працю

Доволі розповсюджена ситуація – трудовий мігрант розпочав працювати на певній роботі в рамках  безвізу або знаходячися по піврічній візі та маючи освядченя.
Далі (переважно через 3 місяці, але може й раніше) людина подає заяву на “на побит і працю” і продовжує працювати на тій самій роботі.
З тих пір, як очікування того “побиту та праці” триває геть неадекватний проміжок часу, все частішають питання: а чи можна якось легально працювати, поки чекаєш того дозволу.

Від січня цього року запрацювала дуже обнадійлива норма закону, яку ми неодноразово цитували на нашому сайті, яку багато разів поширювали у соцмережах і яку багато хто вже знає напам’ять – це стаття 88za з закону про промоцію затруднення.

Ця багаторазово цитована норма така:

Art. 88za.

1. Jeżeli podmiot powierzający wykonywanie pracy cudzoziemcowi, który zatrudniał cudzoziemca przez okres nie krótszy niż 3 miesiące w związku z oświadczeniem o powierzeniu wykonywania pracy cudzoziemcowi wpisanym do ewidencji oświadczeń, złożył przed upływem daty zakończenia pracy wskazanej w oświadczeniu wniosek o wydanie zezwolenia na pracę dla tego cudzoziemca na tym samym stanowisku na podstawie umowy o pracę, a wniosek nie zawiera braków formalnych lub braki formalne zostały uzupełnione w terminie, pracę cudzoziemca na warunkach nie gorszych niż określone w oświadczeniu wpisanym do ewidencji oświadczeń uważa się za legalną od dnia upływu ważności tego oświadczenia do dnia wydania zezwolenia na pracę lub doręczenia decyzji odmownej w tej sprawie.

Тобто, якщо іноземець пропрацював на освядчені 3 місяці у цього роботодавця, і роботодавець вчасно подав наяву на зезволеня на підставі умови о праці, то цей працівник може продовжувати працю навіть в період очікування дозволу на виконання цієї праці.

При тому залишалося відкритим питання – а якщо подано заяву не на зезволеня, а комплексно – заяву “на побит та працю”.

І тут аби не ризикувати, багато хто з роботодавців окремо подає на зезволеня (і на жаль часто витрати покладає на працівника).

Насправді, ситуація значно простіша.
Треба всього лише цю чудову статтю 88za дочитати до самого кінця.
В ній вього 3 пункти. Перший ми вже процитували вище. 2-й стосується випадків, коли 1-й на діє.
А от третій – це саме те, що нам треба!

Art. 88za.

3. Przepisy ust. 1 i 2 stosuje się odpowiednio w przypadku wniosku cudzoziemca o udzielenie zezwolenia na pobyt czasowy, o którym mowa w art. 114 ust. 1 ustawy z dnia 12 grudnia 2013 r. o cudzoziemcach, w celu kontynuacji zatrudnienia u danego pracodawcy.

Положення п,1 стосовно того, що можна працювати в період очікування дозволу, стусується також й тих, хто подав заяву на тимчасове перебування відповідно до ст. 114 (п. 1) добре знайомого нам закону про іноземців.

Тож, читаємо

Rozdział 2 Zezwolenie na pobyt czasowy i pracę

Art. 114.

1. Zezwolenia na pobyt czasowy i pracę udziela się, gdy celem pobytu cudzoziemca na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej jest wykonywanie pracy oraz spełnione są łącznie następujące w arunki:

1) cudzoziemiec posiada:

a) ubezpieczenie zdrowotne w rozumieniu przepisów ustawy z dnia 27 sierpnia 2004 r. o świadczeniach opieki zdrowotnej finansowanych ze środków publicznych lub potwierdzenie pokrycia przez ubezpieczyciela kosztów leczenia na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej,

b) źródło stabilnego i regularnego dochodu wystarczającego na pokrycie kosztów utrzymania siebie i członków rodziny pozostających na jegoutrzymaniu;

Тобто, якщо іноземець пропрацював у роботодавця 3 місяці, продовжує у нього працювати на умові о праці і вчасно подав заяву “на побит і працю” він може продовжувати працювати у цього роботодавця без жодних інших додаткових документів!