Як не отримати відмову у карті при мінімальних доходах

Posted by

Коли у соцмережах читаєш чергове повідомлення про відмову у дозволі на тимчасове перебування, щоразу відчуваєш – роз’яснення вже давно назріло, адже подібних історій більшає і ще більшатиме, а висновки люди чомусь не роблять.

Чергова ситуація:

Подавався на карту побиту. Умова була складена на половину зайнятості (“піветату”).
Вже так двічі карту отримував.
А зараз дали відмову.
Є сенс подати апеляцію і докласти умову на повну зайнятість?

Тут почнемо з того, що масові відмови  тим, у кого неповна зайнятість наразі дають лише у Мазовецькому воєвудстві.
При тому йдеться не про часткову зайнятість в принципі, а про ті випадки, коли платиться мінімальна ставка. Тобто, такий працівник за місяць заробляє менше встановленого законодавством мінімуму. Але й працює не весь робочий час.

Попри те, що відмови у такий випадках поки що дають лише в одному воєвудстві  – це дзвіночок для всіх.

Далі – більше.
Поширеною практикою є така,  коли до працюючого чоловіка приїздить вся родина, яка  подає заяви на тимчасове перебування виключно на підставі доходів одного члена родини  (найчастіше – чоловіка). Зазвичай це – мінімальна, встановлена законодавством ставка (з 1.01.2019 це – 2250 зл. бруто / 1634 зл “на руки”)  або ж та сума, яка впритул складає мінімальний дохід для утримання 4-х осіб (коли в родині 2-є дітей і дружина не працює).

Багато хто стискує плечима – а що тут такого?
Формальну вимогу по доходу ми виконуємо.
Скільки насправді заробляємо – кому яке діло.
Роботодавця влаштовує. Нас – теж.

Ніхто особливо цього не приховує.
У наведеному на самому початку прикладі автор запитання так одразу й написав – я можу надати умову й на “повний етат”, але ж – хто знав?

Повторимо – подібних відмов дедалі більшатиме.
Можна довго пояснювати – чому.
Просто одночасно збіглися щонайменше чотири фактори.  Просто вирішення проблеми стало на часі. Адже це лише здавалоя, що інспектори в ужонді не розуміють, що їм подають неправдиві дані. І це лише так здавалося, що такі правила гри – вони всіх влаштовують.

Втім, нема сенсу аналізувати причини.
Є потреба традиційно скласти порданичок “а що ж робити?”

  1. Якщо ваша зарплата в умові відрізняється від реальної – спробувати переконати работодавця (якщо,  звісно, це – не велике підприємство, де умови укладають на потоці, всім однакові)  вказати в умові будь-яку суму, але не 2250. У бюрократів є така давня звичка: щойно цифри точно збігаються із нормативними – шукай махінацій. Отже, 2257  – краще за 2250. А 2483 – ще краще. В ідеалі, звісно, ваша зарплата по умові має співпадати із реальною.
  2. Навіть якщо ви подаєтеся не в Мазовецькому воєвудстві – максимально уникати ситуацій, коли у вас неповна зайнятість.
  3. Якщо ви справді працюєте на неповну зайнятість у основного роботодавця, але при тому маєте ще другу (офиційну) роботу із дозволом не неї – не соромтеся, покажіть й цей дохід у вашому пакеті документів разом із заявою на карту.
  4. Якщо ви справді працюєте на неповну зайнятість, а другої роботи у вас нема – знайдіть собі заняття крім роботи. Пойдіть вчитися. На мовні курси або якійсь професії.  І додайте документи про навчаня до заяви на карту. Вони певною мірою пояснять, чому ви не працюєте повний робочий день.
  5. Якщо ви приїхали родиною – то обом дорослим варто мати роботу. Якщо дружина приїхала  до чоловіка – це може бути й часткова (погодинна) зайнятість.  Але факт наявності додаткового доходу гратиме на вашому боці.
Advertisements

Залишити відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s