Так скільки ж українців поїде з Польщі в Німеччину?

Posted by

В останній день минулого року ми  вже згадували  популярну тему осіні –  “Польща втрачає українських заробітчан – вони всі переїдуть у Німеччину“.

Те, що від початку поширювалося як чутки, згодом було підтверджене в офіційних джерелах, зокрема – Посольством  Німеччини в Україні

Закон про імміграцію кваліфікованих працівників встановлює, що освітній диплом іноземця перевіряється на рівнозначність у рамках так званої процедури визнання перед вїздом.

Винятком будуть лише ІТ-спеціалісти з досвідом роботи мінімум пять років, а також робочі місця, узгоджені за посередницьких домовленостей Федерального агентства зайнятості, яке перевіряє рівень знань заявників і визначає, які ще заходи з підвищення кваліфікації необхідні заявникам для визнання їхньої кваліфікації.

У тексті від Посольства Німеччини замало деталей, які б дозволили робити висновки – кого ж саме чекають на німецькому ринку праці.

Тому доповнимо його це вибіркою з публікації у Гардіані:

It will also mean that existing asylum seekers who have found work but face deportation because their claims have failed can stay in their jobs.
About 1.2 million jobs remain empty in Germany, according to the Federal Labour Office, from lorry drivers to carpenters and care workers.

Це (тобто – нові норми законодавства) означатиме, що пошукачі притулку, які вже знайшли роботу в Німеччині, але отримали відмову у статусі біженця, матимуть можливість залишитися у іншому статусі – на підставі роботи.
За даними Федерального бюро праці, в Німеччині є незайнятими близько 1,2 мільйони робочих місць по різних спеціальностях – від водіїв вантажівок до опікунів.

Отже, хто з українців, які наразі мешкають в Польщі (тобто – вже налаштовані на трудову міграцію), зможе скористатися можливостями, які відкриють зміни законодавства Німеччини?

Підсумуємо вимоги/ очікування, які були процитовані вище:

  • є близько 1,2 млн вакансій
  • ринок праці відкривається для громадян будь-яких країн світу, які не є членами ЄС
  • вимагається знання мови на рівні В1 мінімум
  • вимагається професійна кваліфікація, яка була підтверджена відповідно до німецких кваліфікаційних стандартів
  • наявна інтегрованість в німецьке суспільство є перевагою
  • серед чітко названих професій є принаймні: ІТ-фахівці, далекобійники, теслярі та опікуни (зрозуміло, що це лише приклади, але вони означені  явно).

Наскільки ці вимоги відповідають тій інформації, яка поширювалася восени в польських ЗМІ? Наскільки реальність (буде) відрізнятися від тих міфів, що були створені і вже встигли вкорінитися?

Найвідчутнішою тут, мабуть є теза “Німеччина відкриває ринок праці для українців”.
Це – дуже некоректне висловлювання.

Німеччина НЕ відкриває ринок праці для українців,
Вона відкриває його для всіх.

Здавалося б,  не така й значна відмінність.
Значна.
У термінології польських урядовців “іноземний працівник” дорівнює “українець”. Це дуже легко прослідкувати у будь-якій розмові, виступі, публікаціі. Ці слова використовуються як сіноніми.
Для німецьких урядовців все з точністю до навпаки. “Іноземний працівник” означає громадянина будь-якої країни (не-ЄС, коли йдеться про поточні зміни у міграційне законодавство). Коли можуть працювати всі – значить всі. А  це означатиме,  що українці на рівних конкуруватимуть із іншими працівниками, які, наприклад, вчили німецьку з дитинства або ж вчилися в німецькому виші як іноземці. Тож, українець на польському ринку праці та на німецькому – це дві великі різниці
Навіть коли йдеться про випускника рейтингового вишу із хорошим досвідом роботи.
Далеко не всі почуватимуться комфортно при переході з категорії “найбільш бажані” до категорії “такі, як всі”.

Крім того, відтік робочої сили з Польщі до Німеччини стосуватиметься не всіх видів працівників.
Ті працівники, які зараз виконують роботу без назви, в рамках поточних змін у законодавство Німеччини нових можливостей не отримують.
Двері відкриваються тим спеціалістам, яких не вистачає і яких потрібно довго навчати.

Що ж робити в такій ситуації, аби все ж таки мати переспективи знайти собі роботу и Німеччині?

  1. Вчити мову. Уроки німецької стають все більш популярними серед трудових мігрантів у Польщі. І це – добре. Знання, хай і базові, ще однієї мови – це завжди на користь.
  2. Вже зараз докласти зусиль, аби довчитися/ підвищити кваліфікацію/ підтвердити кваліфікацію відповідно до міжнародних стандартів, отримати міжнародні сертифікати, або ж переконатися, що вже зібрані документи добре взаємодіють із німецькими вимогами.
  3. Отримати нову професію, якій можна швидко навчитися і яка точно є в списку дефіцитних в Німеччині. Однією з таких професій є, наприклад “медичний опікун“. Нашим співгромядянам вже й зараз вдається доволі легко працевлаштуватися в Німеччині по цій спеціальності. Але нині така офіційна робота здійснюється як відрядження від польської фірми і не може тривати довше 3-х місяців. Після вступу в дію нового німецького закону, з’явиться можливість прцювати напряму, без польського посередника та значно триваліший час. А диплом польської поліцеальної школи цілком може бути достатнім документом, аби підтвердити відповідну кваліфікацію.
Advertisements

2 comments

  1. Есть один фактор подтверждающий явную направленность немецкого правительства имеенно на украинских работников. Это подписанная договоренность о заключении договора о взаимном соц.обеспечении граждан двух стран. Я думаю, факт того, что подписали такую договоренность не когда-нибудь, а в преддверии открытия рынка труда, говорит сам за себя.

    Подобається

    1. Або ж послідовний крок за планом дій в рамках Угоди про асоціацію.
      У України були підписані подібні угоди із низкою країн. З іншими – не було. Тим часом в Німеччині й так вже працює достатньо громадян України.
      Цілком ймовірно, що паралельно були підписані такі самі умови з іншими країнами (або знаходятся в стадії підписання), просто на них не звернули увагу

      Подобається

Залишити відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s