В Польщі знову заговорили про зміну міграційної політики

Posted by

Час від часу в інформаційному полі Польщі з’являються повідомлення про чергову зміну міграційної політики.
Традиційно такі розмови трапляються наприкінці року – ними зручно пояснювати, виправдовувати або ж засуджувати будь-які зміни, які часто бувають заплановані саме на початок року та які мають хоч якийсь стосунок до міграційних процесів.

Посеред року про міграційну політику зазвичай говорити не люблять.
Й тому, коли нещодавно польські ЗМІ почали підживлювати панічні настрої щодо “зміни міграційної політики Польщі” нам спочатку здалося, що це одиничний випадок, минется.
Потім виявилося – ні, не здалося… Не минається.
Розмов про міграційну політику точиться чимало.
А деякі зміни, хоч й не оголошені, вже відчуваються.

Що ж відбувається?
У 20-х числах червня ледь не усі польські ЗМІ повідомили про Проект міграційної політики, який  мало би презентувати Міністерство  внутрішніх страв та адміністрації (MSWiA).

Навколо зазначеного проекту вже кояться дивні речі. Офіційної презентації його 26 червня так й не відбулося.
Посилання на файл, який ще 10 червня розмістила у себе Polska Agencja Prasowa наразі не працює.
Текст проекту також відсутній як на сайті міністерства, так й на інших урядових  сайтах.
Але нам все ж таки вдалося його відшукати.
Документ цікавий. Читати його чи ні – справа ваша.  Довіряти чи ні  – також.

Polityka Migracyjna Polski

Ми переглянули те, як цей документ прочитали в польських ЗМІ.

У викладі  Rzeczpospolita суть змін полягає у зменшенні на ринку праці  питомої ваги іноземних працівників, залученні до праці безробітних та неактивних громадян, сприянні поверненню польських мігрантів та продовженні репатріації колишніх переселенців з Польщі.
Ще була ідея обкласти податком бездітних, але її дуже швидко відхилили.

Стоп-стоп! У цій тріаді (зменшення іноземців, повернення поляків, активізація неактивних) є щось дуже знайоме. Десь ми вже таке чули.
Пам’ятаєте? Таку саму тривекторну стратегію просувало рівно рік тому інше міністерство – сім’ї, праці та суспільної політики.
Але робилося це не під гаслом “Нова міграційна політика”, а всього лише “Оновлення застарілого(!) закону, який регулює ринок праці”.
Законопроект “Ustawa o rynku pracy“ активно просували й обіцяли, що він почне діяти вже з 1 січня 2019 року.

36887371_1088585031305890_7536453889671823360_n

Але наприкінці року цей законопроект  був знятий з розгляду і вже забувся.
Невже знову те саме, але в іншому документі? Невже недарма ми тоді прочитали ці 175 сторінок? Під виглядом зміни міграційної політики можуть повернутися ті тренди, які були закладені у законопроект про ринок праці?

Видання Krytyka Polityczna побіжно  повідомляє, що у правлячої партії PiS раніше вже була розроблена міграційна стратегія, але від неї відмовилися 3 роки тому, посилаючися на відповідну міграційну кризу в ЄС.
Також видання пише, що за розробку міграційной політики в минулому році взялося ще інше міністерство – інвестицій та розвитку. Цей проект називався “суспільно-економічною міграційною політикою”, зосереджувався на збільшенні надходжень з податків, а не на спрощенні міграційних процесів.
Зміст документу у викладі видання Krytyka Polityczna суттєво відрізняється від версії Rzeczpospolita: залучення мігрантів “з безпечних країн” через державну агенцію праці, основний наголос на сезонних роботах, посилення контролю, обов’язок пройти інтеграційний курс для тих, хто претендує залишитися на довший термін

Pracuj ciężko, bądź gotowy do kontroli w każdej chwili, zapomnij o ojczystej kulturze i o tym, co dzieje się w twoim kraju, odprowadzaj podatki, zostań Polakiem ze snów Mickiewicza, chodź do kościoła, a jeżeli nie chodzisz, to przynajmniej zrób znak krzyża, przechodząc obok. Wtedy być może miłościwie pozwolimy ci pozostać wśród nas.

Недуже оптимістична картинка, правда?
Під нею хочеться залишити  сподівання, що Krytyka Polityczna  використала таку лексику виключно для того, аби привернути увагу до документу та спонукати до його обговорення, а радше – активної критики,

Версія нової міграційної політики у викладі dziennik.pl полягає у наступному: вона приймається Радою  міністрів і є дуже гнучною  (оновлюється кожні 3 роки у відповідь на запит суспільства, який буде динамічним), має визначати механізми для  убезпечення Польщі в умовах “загроз радикалізації під впливом релігії та світогляду”, зосереджуватися на циклічній та короткотерміновій міграції, поверненню поляков зі Сходу та створювати систему інтеграції для тих, хто хоче залишитися на тривалий термін.
З того, що не було зазначено в публікаціях, проаналізованих вище, варто додати: стимулювання внутрішньої (по Польщі) міграції до місць, до бракує працівників, більше залучення жінок, запровадження сучасних технологій, які дозволяють зміншити потреби у працівниках.
І ще одна новація: зобов’язання для роботодавців та посередників покривати власними коштами повернення іноземців додому, якщо перші запросили до себе надлишок іноземних працівників.

Найнагативнішу оцінку новому документу дала Helsińska Fundacja Praw Człowieka w Polsce.
Поважна організація побачила у документі ознаки ксенофобії, пригнічення та примусу до асиміляції:

W dokumencie migracja cudzoziemców przedstawiona jest jako „zło konieczne”, na które Polska musi pozwolić ze względu na negatywne trendy demograficzne oraz potrzeby rynku pracy, o ile nie uda się ich zniwelować za pomocą innych proponowanych środkó.

Migranci potraktowani są z jednej strony w sposób instrumentalny, jako potrzebna siła robocza, z drugiej zaś jako zagrożenie dla bezpieczeństwa i spójności społecznej państwa.

Jednocześnie w dokumencie nie poświęcono wiele miejsca na refleksję nad sytuacją najliczniejszej obecnie w Polsce grupy cudzoziemców – migrantów zarobkowych z Ukrainy.

W dokumencie wprost zadeklarowano, że w Polsce nie będzie prowadzona polityka wielokulturowości.

Тобто: міграція іноземців представлена як негативний процес, до якого можна вдатися лише “у крайньому разі”.
Мігранти розглядаються як загроза безпеці та виключно як робочий інструмент.
У документі багато уваги приділяється мусульманам, яких в Польщі мешкає небагато, й разом з тим, зовсім мало – українцям, яких в Польщі найбільше.
Запропоновані механізми спрямовані на посилення контролю легальності перебування та праці, а не на захист прав працівників та задовлоення їхніх потреб.
Проекти “Польща багатокультурна” у розробників проекту розуміння не знайшли.

Наразі нічого не відомо, які шанси у цього проекту на затвердження Радою Міністрів.
Він може так само сколихнути інформаційне поле та зникнути, як й законопроект “Ustawa o rynku pracy“ минулого року.
А може вже за кілька місяців стати робочим документом посадовців. Яким безпосередньо керуватимуться про розгляді справ про надання дозволу на перебування.

Чому ймовірні зміни міграційної політики мають цікавити наших співгромадян, які зараз мешкають в Польщі, ще на етапі їх розробки?

Наприклад, для того, аби  вчасно скоригувати власні плани у разі потреби.
Або ж просто краще розуміти, що відбувається навколо.

Такий меседж зустрічав наших співгромадян у Вроцлаві всього лише 2 роки тому.

DSCN0102
Фото 2017 року, Аеропорт ім. Коперника, Вроцлав

А зараз – зустрічає вже інший:

66807573_2367540299978763_7267243621571624960_o
Фото 2019 року, Центральний залізничний вокзал, Вроцлав

66846567_2367437879989005_8423245725831266304_o

За дивним збігом обставин, новий проект міграційної політики відображає ті ж самі тенденції.

Такий висновок вийшов у нас після читання пересказаних вище матеріалів.
А які враження у вас?

До теми: Якщо ви зазнали утисків за національною ознакою

 

=======

Аби оперативно отримувати повідомлення про нові публікації нашого сайту підписуйтеся на оновлення або читайте нас в Телеграм

Вам сподобалася ця стаття? Клікніть, будь ласка, на блок реклами нижче. Це єдине джерело, яке дозволяє нам покривати витрати на підтримку сайту.

Advertisements

2 comments

  1. На Центральному залізничному вокзалі у Вроцлаві еспонується виставка під назвою “Wołyń 1943. Wołają z grobów, których nie ma” https://ipn.gov.pl/pl/edukacja-1/wystawy/37373,Wolyn-1943-Wolaja-z-grobow-ktorych-nie-ma.html

    Ця виставка мандрує польськими містами, починаючи з кінця 2016 року і досі.

    Подобається

Залишити відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s