Якщо працюючий в Польщі захворів вдома

Posted by

Термін “вдома” в даному випадку підкреслює, що  йдеться не про те, що людина захворіла у неробочий час/ поза робочим місцем, а те, що вона перебуває в країні походження (наприклад, в Україні) у відпустці, чи під час вихідних днів.
Тобто,  за домовленістю із роботодавцем, людина виїхала з Польщі, має повернутися на роботу, але в неї трапляється серйозна хвороба. Аж настільки, що вона йде на лікарняний, а можливо навіть й потрапляє в лікарню.

Здавалося б, при теперішній кількості українців, працюючих в Польщі, така ситуація має бути типовою – багато людей працює, багато їздить додому, багато хто може захворіти дорогою…
А якщо ситуація типова, то вже мала б бути сила-силенна практичних порад, як потрібно оформити лікарняний, щоб його прийняли, кого й коли сповістити тощо.

Але ж – ні.
Відповіді на просте питання “що робити, якщо приїхав додому й потрапив до лікарні?” нам знайти не вдалося.
Бодай застарілої, яка не враховує останніх змін у системі лікарняних в Польщі.

Втім, питання є актуальним й знати, як правильно діяти потрібно.
А ми так просто не здаємося 😉

Тут ми подумали, що український працівник в Польщі – такий самий працівник, як й громадянин будь-якої країни, правда?   Хоч й Польщі, вірно?
А громадянин Польщі цілком може поїхати як турист у свій вихідний день куди завгодно та захворіти.
– Мають бути якісь інструкції польською мовою для польських працівників, – подумали ми й почали пошук.

Не можемо похвалитися, що польською таких роз’яснень є багато.
Але трохи все ж таки є. Дуже сподіваємося, що наші знахідки комусь дійсно допоможуть.
Разом із тим розуміємо, що знайдена інформація має й достатньо білих плям. І тут ми дуже розраховуємо на наших читачів – якщо подібна ситуація вже траплялася з вами і ви знаєте, як діяти – пишіть, будь ласка, у коментарях, ми обов’язково додамо ваші рекомендації до загального тексту.

Для початку.

Тут варто розуміти, що саме працівник хоче отримати – грошову компенсацію за період хвороби, додаткові дні відпустки чи пояснення для роботодавця, чому його немає на роботі.

Далі потрібно розумінити, на якого типу трудові стосунки має цей працівник.
Якщо він працює на підставі трудової угоди (umowa o pracę), то він повністю захищений Трудовим кодексом, отримає грошову компенсацію та додаткові дні відпустки.

Якщо ж трудові відносини оформлені договором підряду (umowa zlicennia), при тому składki chorobowe на цього працівника не сплачує ані роботодавець, ані він сам, то йтися може хіба що про документ, який підтверджує наявність поважної причини відсутності на роботі.

Й, звісно ж, ми тут  говоримо не про фіктивний документ, який “прикриває” затримку працівника вдома, а про реальну хворобу, яка зазвичай настає несподівано й вміє добряче попсувати людям плани.

Загальну (і коротку) інструкцію, як правильно оформити хворобу, яка трапилася за кордоном, можна прочитати у відносно давній вже (від ) статті в газеті Rzeczpospolita

Gdy chorobową niezdolność do pracy orzeczono za granicą, dokumentem umożliwiającym wypłatę zasiłku chorobowego jest przetłumaczone na język polski zaświadczenie zagranicznej placówki leczniczej lub zagranicznego lekarza:

– wystawione na blankiecie z nadrukiem określającym nazwę zagranicznego zakładu leczniczego lub imię i nazwisko zagranicznego lekarza, opatrzone datą wystawienia i podpisem,
– określające początkową i końcową datę tej niezdolności.

Nie wymaga się od ubezpieczonych tłumaczenia na język polski zaświadczeń lekarskich wystawionych na terytorium państwa członkowskiego Unii Europejskiej, państwa członkowskiego Europejskiego Porozumienia o Wolnym Handlu (EFTA) – stron umowy o Europejskim Obszarze Gospodarczym (Norwegia, Islandia, Liechtenstein) lub Konfederacji Szwajcarskiej oraz państw stron umów międzynarodowych w zakresie zabezpieczenia społecznego, których stroną jest Polska, jeśli zostały wydane w języku urzędowym tych państw (Macedonia, Ukraina, Serbia, Czarnogóra, Bośnia i Hercegowina).

Тобто:

Якщо непрацездатність через хворобу трапилася за кордоном, документом, що дозволяє виплачувати допомогу по хворобі, є документ іноземного медичного закладу або іноземного лікаря, перекладений польською мовою:

– оформлений на бланку із зазначенням найменування іноземного медичного закладу або прізвища лікаря-іноземця з датою видачі та підпису,
– який містить  дату початку та закінчення непрацездатності.

Не вимагається  перекладу  польською мовою лікарняного, який  був виданий на території держави-члена Європейського Союзу, держави-члена Європейської угоди про вільну торгівлю (EFTA) – учасників угоди про Європейський економічний простір (Норвегія, Ісландія, Ліхтенштейн) або Швейцарської конфедерації та країн-учасниць угод міжнародні у галузі соціального забезпечення, учасником яких є Польща, якщо вони видані державною мовою цих країн (Македонія, Україна, Сербія, Чорногорія, Боснія та Герцеговина).

Ще трохи інформації, буквально по крихтах, можна розшукати на сайті ZUS:

Zasiłek dostaniesz również, gdy zwolnienie lekarskie otrzymałeś za granicą.

Do wypłaty zasiłku chorobowego w wysokości 100% podstawy wymiaru wymagane jest: zwolnienie lekarskie z wpisanym kodem “B”

Jeśli zasiłek wypłaca Ci ZUS, będzie także potrzebne zaświadczenie płatnika składek na druku:

  • Z-3 – jeśli jesteś pracownikiem,
  • Z-3a – jeśli jesteś objęty ubezpieczeniem chorobowym z innego tytułu (np. wykonujesz pracę na podstawie umowy zlecenia).

Dokumenty do wypłaty zasiłku chorobowego w formie papierowej możesz złożyć w dowolnej placówce ZUS lub za pośrednictwem operatora pocztowego. Możesz je złożyć także w formie dokumentu elektronicznego przez PUE ZUS.

Так, ZUS приймає лікарняний, виданий за кордоном.
Для оплати лікарняного в розмірі 100%, потрібно, аби в лікарняному був зазначений код непрацездатності “B”.
Аби ZUS  міг оплатити лікарняний, роботодавець має подати своє підтвердження непрацездатності працівника у відповідній формі.

Й тут варто звернути увагу на маленький нюанс – на роботодавцеві лежить обов’язок перевірки фактів хвороби працівника.
Це рекламентує Rozporządzenie Ministra Pracy i Polityki Socjalnej z 27 lipca 1999 r.  w sprawie szczegółowych zasad i trybu kontroli prawidłowości wykorzystywania zwolnień lekarskich od pracy oraz formalnej kontroli zaświadczeń lekarskich (Dz.U. z 1999 r. nr 65, poz. 743), яким передбачено навіть спрямування свого представника на таку перевірку та складання ним протоколу.
Зі свого боку ZUS теж має право перевірити правдивість лікарняного.
Більше того – існує навіть детальний опис того, що працівник може робити під час перебування на тривалому лікарняному, а що робити заборонено.

Відтак, до лікарняного, привезеного з-за кордону, об’єктивно буде упереджене ставлення, як з боку роботодавця, так й з боку ZUS.
Тим більше, до лікарняного з України, де ще й досі багато всього купується та продається. Тому не буде зайвим, якщо ваш лікарняний ви підсилите іншими доказами реальності хвороби (чеками на  ліки, рахунками на обслідування тощо)

 

=======

Аби оперативно отримувати повідомлення про нові публікації нашого сайту підписуйтеся на оновлення в WordPress або читайте нас в Телеграм

Вам сподобалася ця стаття? Клікніть, будь ласка, на блок реклами нижче. Надходження від реклами  дозволяють нам покривати витрати на підтримку сайту.

Якщо ви хочете нас підтримати й допомогти розвитку сайту – ви можете перерахувати будь-яку зручну для вас суму на наш рахунок PayPal

 

 

Advertisements

Залишити відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s