Тут у нас була Частина 1
А тут – Частина 2
І нарешті – завершення, остання стаття з цього циклу…
Що таке короткострокове і довгострокове перебування.
Розпочати тут варто з числа 183.
Зазвичай, воно мало кому що каже. А дарма.
Якщо ви живете за двома адресами (наприклад – дім і дача, або два міста: місто основного місця роботи та місто, в якому знаходиться регіональний офіс, за роботу якого ви відповідаєте, або ж – батьківська квартира та помешкання вашого нареченого, тощо), то адресою вашого постійного проживання вважається та, в якій ви проводите щонайменше 183 дня на рік. В ідеалі – саме за цією адресою ви маєте бути зареєстровані.
Коли ви живете на дві країни, все майже так само. Реєструватися ви маєте в тій країні, в якій перебуваєте більше 183 днів на рік. І податки платити – також.
Чому – 183?
183 дні – це половина днів року, округлена в більшу сторону.
Відтак, довгостроковим перебуванням буде те, що триває більше половини календарного року, а короткостроковим – менше половини.
Коли мова про короткострокове перебування, то підрахунок йде не за весь рік загалом, а за кожні півроку окремо.
А для зручності підрахунків 183 округлили до 180-ти. При такому округленні початок чергового календарного року трохи зміщується, проте так рахувати простіше.
Відтак, максимальний термін короткострокового перебування – 90 днів на кожні півроку. Пробути 100 днів в одному півріччі і 90 в іншому – не можна. Звідси з’являється поняття “коридор” 90/180. Ця формула (90/180), яка у нас спочатку була добре відома як “шенгенський коридор“, а потім як “дні безвізу” не є власним винаходом країн шенгенської зони.
Це загальне правило. Громадяни США можуть перебувати в Польщі без візи ті самі 90 днів, що й ми. Громадяни Польщі в Україні – так само.
Також загальним правилом є те, що перебування іноземця в чужій країні до 90 днів поспіль визначається одними правилами, понад 90 днів поспіль – іншими.
Для громадян України, аби короткостроково перебувати в Польщі (або інших країнах шенгенської зони) достатньо лише біометричного паспорта.
Щоб залишитися довше, потрібний дозвіл на перебування або національна віза. В Польщі такий дозвіл на перебування називається “karta pobytu” (карта побиту).
Чому економічні мігранти (заробітчани), працівники з агенцій тимчасової праці та міграційні юристи так злагоджено твердять, що у воєнних біженців вичерпується безвіз?
5 років тому в Польщі було вже доволі багато мігрантів з України, а засади їх перебування були дуже простими: потрібно приїхати з робочою (національною візою), а потім на вибір – або щоразу їздити по нову візу, або подати на карту побиту і залишатися допоки не набридне.
Тобто, проста система з двох складових – або / або, або карта, або віза.
Аж тут 5 років тому в цю простеньку систему раптово увірвався ще один елемент: Україна отримала безвіз і у наших співгромадян з’явилася можливість просто так взяти і поїхати в Європу.
Це викликало справжню бурю емоцій серед заробітчан в Польщі – українці, які терпляче чекали карту побиту, теж захотіли взяти і поїхати по шенгену. І тут виявилося, що в Польщі період очікування карти обраховується як короткострокове перебування навіть тоді, коли це очікування триває кілька років.
Змиритися з такою несправедливістю мало кому хотілося, палкі дискусії тривали не один місяць. Та й зрозуміти цю логіку не так вже й просто – у вас давно вже вичерпалися ваші 90 днів безвізу, але ви можете спокійно продовжувати перебувати в Польщі начебто по тому самому безвізу, який у вас вже витрачений, але їздити по шенгену не можете, і якщо поїхати додому, то повернутися можна буде або з візою, або чекати 90 днів, поки поновиться безвіз.
Побіжно виявилося, що у дитини, яка ще навіть не має паспорта, так само може бути вичерпаний безвіз.
Насправді, попри те, що ситуація виглядала доволі абсурдною, логіка в самому рішенні все ж таки була: якби польська бюрократична машина встигала розглядати заяви на карти впродовж 2-3 місяців, як це має бути відповідно закону і здорового глузду, то нікому б не довелося ламати собі голову спробами те все зрозуміти.
А найбільше заплутало всіх те, що Польща, на відміну від інших країн шенгену, дозволила й працювати по безвізу.
З цього моменту система з двох елементів перетворилася на систему з трьох елементів – перебувати / працювати однаково можна стало по безвізу / з картою побиту / з візою.
Що тут короткострокове, що – довгострокове, не особливо відрізняли.
Просто звикли до цієї тріади – і все.
Як воно там починалося, вже всі забули, просто звикли тримати в голові базове правило у дуже спрощеному вигляді: якщо у тебе немає візи або карти, то ти перебуваєш по безвізу і у тебе є всього 90 днів свободи, після 90 днів ти вже нікуди не поїдеш. І ця формула дійсно була вірною, коли йшлося про економічних мігрантів.
На цьому українці, які втекли від війни, мали б спитати – а навіщо нам цей нудний екскурс в історію?
Так, дійсно, це нагадування, в першу чергу, адресоване саме досвідченим мігрантам, які так наполегливо переконують “новеньких”, що у них закінчилися дні безвізу і вони вже нікуди не можуть їхати.
Разом з тим, це занурення в недавню історію дає можливість й “новеньким” зрозуміти, чому їхні родичі та друзі, до яких вони приїхали, так вперто вмовляють їх сидіти на місці і нікуди більше не їхати.
Але у “новеньких” ситуація відмінна. Дуже сильно відмінна.
Що таке тимчасова охорона?
Якщо зовсім точно, то інші підстави перебування, крім трьох, що були описані вище, у наших співгромадян траплялися й раніше, але це були настільки поодинокі випадки, що мало хто про них знав і рахувався з ними.
Але тепер втікачі від війни – найчисленніша група мігрантів в Польщі, й на підставі чого вони тут перебувають, що їм дозволено, а в чому вони обмежені, варто розібратися всім.
12 березня в Польщі був прийнятий спеціальний закон – Ustawa o pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym na terytorium tego państwa, який дещо заплутано визначає групу людей, якої він стосується, але іншого визначення у нас все одне немає.
Саме цей закон наразі є ключовим законом в Польщі у всіх питаннях, які стосуються тих громадян Україні, які приїхали сюди після 24-го лютого.
Всілякі уточнення типу “члени родини українців”, “в’їхали через той чи інший кордон” ми залишимо за дужками.
Зосередимося лише на тому, що зумовлює підставу перебування в Польщі основної цільової групи, на яку орієнтований цей закон.
Art. 1.
1. Ustawa określa szczególne zasady zalegalizowania pobytu obywateli Ukrainy, którzy przybyli na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej z terytorium Ukrainy w związku z działaniami wojennymi prowadzonymi na terytorium tego państwaArt. 2.
1. Jeżeli obywatel Ukrainy, o którym mowa w art. 1 ust. 1, przybył legalnie na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej w okresie od dnia 24 lutego 2022 r. …i deklaruje zamiar pozostania na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej, jego pobyt na tym terytorium uznaje się za legalny w okresie 18 miesięcy licząc od dnia 24 lutego 2022 r.
….
3. Przepisów ust. 1 … nie stosuje się do obywateli Ukrainy:
1) posiadających:
a) zezwolenie na pobyt stały,
b) zezwolenie na pobyt rezydenta długoterminowego Unii Europejskiej,
c) zezwolenie na pobyt czasowy,
d) status uchodźcy,
e) ochronę uzupełniającą,
f) zgodę na pobyt tolerowany,
g) zgodę na pobyt ze względów humanitarnych;
….
6. Obywatela Ukrainy, o którym mowa w ust. 1, uznaje się za osobę korzystającą w Rzeczypospolitej Polskiej z ochrony czasowej w rozumieniu art. 106 ust. 1 Ustawy z dnia 13 czerwca 2003 r. o udzielaniu cudzoziemcom ochrony na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej
Що означають ці 4 абзаци з закону?
Якщо громадяни України легально приїхали до Польщі після 24-го лютого поточного року в зв’язку з війною, залишаються в Польщі (а не їдуть в іншу країну), не мають ані карти побиту, ані статусу біженця, ані додаткового захисту, ані дозволу на перебування з гуманітарних причин, то вони можуть залишатися в Польщі до серпня 2023 року як особи, що користуються тимчасовою охороною.
Під легальним в’їздом тут слід розуміти в’їзд в Польщу через пункт пропуску. За інших обставин людина без закордонного паспорту кордон би не перетнула, але зараз перебування в Польщі й без закордонного паспорта також вважається легальним
Status uchodźcy, ochronę uzupełniającą, zgodę na pobyt tolerowany, zgodę na pobyt ze względów humanitarnych та ochrona czasowa – це сталі юридичні терміни, зміст яких зумовлений міжнародними зобов’язаннями
Важливим є те, що для отримання тимчасової охорони немає жодних інших умов, ніж перелічені в цих абзацах. Для оформлення тимчасової охорони не вимагається додаткових документів, підтвердження виїзду з зони бойових дій чи окупації, тощо.
Це означає, що людина починає користуватися тимчасовою охороною не з моменту реєстрації, а ще з моменту перетину кордону якщо вона декларує, що біжить від війни.
Суто формально, якщо громадянин / громадянка України на кордоні каже, що він / вона їде до родичів, то він / вона не користується тимчасовою охороною.
Якщо така людина на кордоні каже, що їде у відрядження в іншу країну і має авіарейс з Польщі, то вона теж не користується тимчасовою охороною. А заїхати, відповідно, зможе, лише якщо має закордонний паспорт та дні безвізу.
Інша справа, що коли така людина прийде подавати заяву на PESEL, то в ужонді ніхто не знатиме, що саме вона казала прикордонникам.
Тож, якщо ви в стресі сказали на кордоні щось не те – це ще не кінець світу.
Але надалі, якщо ви хочете, щоб “витрачені дні безвізу” нескінченно вас не наздоганяли, вам варто при перетині кордону чітко казати, що ви втікаєте від війни або їдете скористатися тимчасовою охороною в зв’язку із воєнним станом в Україні. Варто навіть вивчити, як правильно це вимовляти польською.
Зрештою, робити так радить наше Посольство.
Спецзакон про допомогу українцям Ustawa o pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym na terytorium tego państwa не містить визначення, що означає “користуватися тимчасовою охороною”, а відсилає нас до іншого закону – Ustawa z dnia 13 czerwca 2003 r. o udzielaniu cudzoziemcom ochrony na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej, а конкретно – до статті 106 п.1
І Закон про іноземців (Ustawa z dnia 12 grudnia 2013 r. o cudzoziemcach) так само у визначенні терміну “тимчасова охорона” відсилає нас до тієї ж самої статті 106 п.1
Art. 106.
1. Cudzoziemcom masowo przybywającym do Rzeczypospolitej Polskiej, którzy opuścili swój kraj pochodzenia lub określony obszar geograficzny, z powodu obcej inwazji, wojny, wojny domowej, konfliktów etnicznych lub rażących naruszeń praw człowieka, można udzielić ochrony czasowej na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej bez względu na to, czy ich przybycie miało charakter spontaniczny, czy też było wynikiem pomocy udzielonej im przez Rzeczpospolitą Polską lub społeczność międzynarodową
Варто звернути увагу, що ця стаття містить чітку відповідь на численні закиди, які можна побачити в соцмережах – “якщо ви тікаєте від небезпеки, то ви не можете їздити туди-сюди”.
Закон каже з точністю до навпаки – немає значення, чи люди спонтанно тікають від небезпеки, чи вони їдуть сплановано задля того, щоб скористатися тимчасовою охороною.
Процитована стаття – єдина норма закону Ustawa z dnia 13 czerwca 2003 r. o udzielaniu cudzoziemcom ochrony na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej, яка наразі діє по відношенню до українців, які приїхали в Польщу після 24-го лютого. Ця стаття декларує право українців користуватися тимчасовою охороною, але при тому не містить визначення того, в чому ця охорона полягає.
Всі законодавчі норми, які стосуються надання тимчасової охорони українцям, які приїхали в Польщу після 24-го лютого, визначає спецзакон Ustawa o pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym na terytorium tego państwa.
Але й в цьому законі немає прямої дефініції, чим є тимчасова охорона, хай і в рамках окремого періоду і для окремих категорій іноземців.
Проте в законі є перелік сфер (стаття 1, п. 3) , які цей закон регулює, а саме:
– працевлаштування
– допомога на рівні місцевих органів влади
– навчання, виховання та опіка над дітьми
– вища освіта
– підприємницька діяльність.
З цього можна зробити висновок, що тимчасова охорона для українців, які приїхали в Польщу після 24-го лютого – це набір додаткових можливостей в рамках щойно перелічених 5-ти основних сфер.
Чому тимчасова охорона для воєнних біженців – це довгострокове перебування?
Вище ми вже цитували статтю 2 з закону Ustawa o pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym na terytorium tego państwa
Art. 2.
1. Jeżeli obywatel Ukrainy, o którym mowa w art. 1 ust. 1, przybył legalnie na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej w okresie od dnia 24 lutego 2022 r. …i deklaruje zamiar
pozostania na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej, jego pobyt na tym terytorium
uznaje się za legalny w okresie 18 miesięcy licząc od dnia 24 lutego 2022 r.
В цій статті ключовими в контексті визначення типу перебування є слова “w okresie 18 miesięcy” (впродовж 18 місяців).
Як ми раніше вже з’ясували, короткострокове перебування може тривати не більше 90 днів поспіль.
А тут – 18 місяців. Це не просто більше, а в 6 разів більше, ніж максимальний термін короткострокового перебування.
Відповідно, з цього випливає логічний висновок: тимчасова охорона для воєнних біженців з України – це довгострокове перебування, суто тому, що вона перевищує 90 днів.
Тут, звісно, можна сказати – так людина ж не зобов’язана користуватися охороною весь термін, вона може повернутися додому раніше. Може повернутися, а може не повертатися.
Тут справа в тому, що коли на державному рівні розробляється якийсь механізм, то його дизайн має передбачати “максимальне навантаження”, тобто – бути розрахований на людину, яка скористається можливістю по максимуму, тобто – всі 18 місяців.
Скептики тут обов’язково скажуть – так карту побиту доводиться чекати не лише 18 місяців, а й 24, й 36, і навіть довше…
І там теж – таке саме формулювання: “перебування вважається легальним”…
Таке, але не зовсім. Межа дійсно дуже тонка, але вона є, й чітка.
В Законі про іноземців (Ustawa z dnia 12 grudnia 2013 r. o cudzoziemcach) сказано майже те саме, що й в спецзаконі:
Art. 108.
2) pobyt cudzoziemca na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej uważa się za legalny od dnia złożenia wniosku do dnia, w którym decyzja w sprawie udzielenia zezwolenia na pobyt czasowy stanie się ostateczna
Бачите, в чому різниця?
В цьому формулюванні немає чіткого часового терміну. Термін тривання очікування взагалі не згадується.
Те, що справи розглядаються так довго – це пряме порушення як польського законодавства, так й законодавства ЄС (ми про це неодноразово писали).
Отже, коли закон каже “весь термін очікування”, то передбачається, що цей термін вміщується у 60 днів. В крайньому випадку (коли справа складна) – у 90. А в такому разі короткострокового перебування цілком достатньо.
Більше того – Польща справді докладала зусиль, щоб вкластися в межі короткотермінового перебування. Просто їй це так і не вдалося.
Тож, аналогію “а у нас так само при очікуванні карти” тут застосовувати некоректно. В жодному законі не стверджується, що очікування карти триватиме щонайменше 18 місяців, а може навіть й довше.
Для тих, хто все одне сумнівається – є ще одна підказка.
Знову процитуємо спецзакон:
Art. 2.
3. Przepisów ust. 1 … nie stosuje się do obywateli Ukrainy:
1) posiadających:
a) zezwolenie na pobyt stały,
b) zezwolenie na pobyt rezydenta długoterminowego Unii Europejskiej,
c) zezwolenie na pobyt czasowy,
d) status uchodźcy,
e) ochronę uzupełniającą,
f) zgodę na pobyt tolerowany,
g) zgodę na pobyt ze względów humanitarnych;
Тобто – тимчасова охорона не надається тим, хто вже має сталий побит, тимчасовий побит, статус біженця, статус резидента ЄС, додаткову охорону, тощо.
Все це – підстави для довгострокового перебування.
А двох підстав для довгострокового перебування одночасно бути не може.
При наявності карти побиту безвіз все одне є. А при отриманні сталого побиту звичайну карту потрібно здати.
Отже, з цього теж випливає, що тимчасова охорона – довгострокове перебування.
В цьому списку бракує пункту “національна віза”, як справедливо зауважив читач нашого сайту в коментарі до цієї статті. Це може свідчити або про виняток, або ж про те, що цей пункт пропустили помилково.
Але не руйнує всього доказу загалом.
А ось тут ми приходимо до найзаплутанішого моменту у всій цій історії.
Іноземцям, які отримують дозвіл на довгострокове перебування в Польщі, видають відповідне рішення (децизію), до якого додається пластикова картка (в яку “зашитий” чіп з біометричними даними).
Власне, таку ж саму картку зараз видають українським воєнним біженцям в тих країнах, що прийняли відносно невелику кількість наших співгромадян.
В Польщі воєнним біженцям карту не видають. І саме це додатково підживлює страхи щодо вичерпаного безвізу. Пам’ятаєте залізне правило: “немає карти – значить безвіз”?
Ось тут нам це правило ще раз відгукується невиправданими страхами.
Але чому ж тоді не видають карту, якщо ми вам не набрехали і тимчасова охорона дійсно – довгострокове перебування?
Це було суто технічне рішення, а не нормативно обґрунтована позиція.
Польська бюрократична система давно вже захлинулася від необхідності опрацювати заяви на дозвіл на перебування приблизно від мільйона мігрантів. При тому ці заяви були подані у різні роки, навіть не місяці чи дні.
А зараз приїхали більше двох мільйонів. Й Польща готувалася прийняти навіть більше.
Навіть при тому, що ніякого розгляду справи не передбачено, оформлення самого “пластику” теж було б завданням не простим. Економічні мігранти зараз чекають свій “пластик” по півроку.
Тому, для зручності воєнних біженців, а також для того, щоб дати продих працівникам ужондів, польські урядовці вирішили обійтися сучасним та інноваційним рішенням.
Це рішення полягає в створенні низки цифрових реєстрів, які ведуть і за які відповідають різні державні органи Польщі, але в основі цих реєстрів – той, який заповнюється при отриманні номера PESEL:
Art. 4.
1. Obywatelowi Ukrainy, którego pobyt na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej uznaje się za legalny na podstawie art. 2 ust. 1, na podstawie wniosku złożonego w dowolnym organie wykonawczym gminy na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej, nadaje się numer PESEL, o którym mowa w art. 15 ustawy z dnia 24 września 2010 r. o ewidencji ludności
Тобто, ні про який “спеціальний песель” чи “UKR PESEL” мова не йде. PESEL – звичайний, як у всіх. Незвичайною є процедура його отримання і форма заяви, яку потрібно заповнити. Їх визначає наш спецзакон Ustawa o pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym na terytorium tego państwa. Також необхідно надати фото та зразок підпису, а також, здати відбитки пальців
При тому в загальному реєстрі номерів PESEL, в якому є й польскі громадяни, й економічні мігранти, й біженці тощо, ставиться відмітка UKR, яка й визначає, що людина, яка має цей ідентифікаційний код, користується міжнародною охороною на підставі закону Ustawa o pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym na terytorium tego państwa.
Після отримання такого номеру PESEL із позначкою UKR, воєнний біженець може потрапити й в інші реєстри:
Art. 3.
3. Komendant Główny Straży Granicznej prowadzi w systemie teleinformatycznym Straży Granicznej rejestr obywateli Ukrainy, którzy przybyli na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej z terytorium Ukrainy w związku z działaniami wojennymi prowadzonymi na terytorium Ukrainy oraz którzy złożyli wniosek,
októrym mowa wart. 4 ust. 1.
При цьому:
Art. 3.
1. W przypadku gdy wjazd obywatela Ukrainy …. nie został zarejestrowany przez komendanta placówki Straży Granicznej podczas kontroli granicznej, Komendant Główny Straży Granicznej rejestruje pobyt obywatela Ukrainy na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej, na jego wniosek, o którym mowa w art. 4 ust. 1
Тобто – прикордонники вносять українських воєнних біженців у свій реєстр після того, як вони отримали PESEL.
Це – саме той момент, який дозволяє виправити ситуацію, якщо ви сказали на кордоні, що просто їдете в гості, а потім передумали і вирішили все ж таки оформити міжнародну охорону.
Після отримання номеру PESEL, прикордонники мають внести вас у й свій реєстр, в якому відображаються перетини кордону.
На цьому перелік реєстрів не вичерпується:
Art. 6.
1. Minister właściwy do spraw informatyzacji prowadzi rejestr obywateli Ukrainy, którym nadano numer PESEL, w sposób określony w art. 4.
2. Rejestr prowadzi się w systemie teleinformatycznym,
Не питайте, навіщо стільки реєстрів.
Така вона, польська і ЄСівска бюрократія.
Закон Ustawa o pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym na terytorium tego państwa дуже детально визначає, які дані зберігаються, як їх використовувати, хто за що відповідає, але жодного слова не каже про те, який документ про внесення в реєстр та / або надання тимчасової охорони видається українцям, які отримали той PESEL з позначкою UKR.
А якщо так, то після реєстрації видають той самий документ, що й завжди – звичайну роздруківку із ідентифікаційним номером (так само, як це робиться в Україні).
Цей папірець – такий собі документ. Він годиться для того, аби людина могла згадати свій номер PESEL, та й все. Державним органам зазвичай сама роздруківка не потрібна, їм достатнього самого номеру, далі вони працюють з реєстром.
З іншого боку – трохи дивно, що у людини зібрали біометричні дані (фото, відбитки, зразок підпису), і при тому видали простий папірець. Зазвичай, коли збирають біометрію, то видають документ із “зашитим” в нього чіпом. Такий, як український закордонний паспорт або польська карта побиту.
Чому така несправедливість?
Насправді, польські урядовці запланували, що воєнні біженці з України матимуть документ в цифровому вигляді. Лише в цифровому. Без всякої карти. Це трохи незвично, проте – сучасно.
Пам’ятаєте, були новини, що в Польщі запровадять аналог Дії для мігрантів?
Власне, використання застосунку для генерації цифрового документу, який підтверджує надання тимчасової охорони, передбачено законом Ustawa o pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym na terytorium tego państwa.
Art. 10.
1. Minister właściwy do spraw informatyzacji może w ramach publicznej aplikacji mobilnej, …. umożliwić obywatelowi Ukrainy, którego pobyt na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej uznaje się za legalny na podstawie art. 2 ust. 1:1) pobranie, przechowywanie i prezentację dokumentu elektronicznego zawierającego pobrane z rejestru osób …
При тому всі ці цифрові рішення майбутнього вже тут.
Для того, щоб згенерувати собі цей цифровий документ, вам потрібно встановити застосунок mObywatel. Це посилання призведе вас до повного тексту інструкції та прямої адреси для скачування.
І ось що нам там кажуть:
За допомогою програми i Дія пл (Diia.pl):
• ви безпечно показуєте свої персональні дані,
• ви підтверджуєте статус,
• ви маєте свої права в ситуаціях, передбачених польським законодавством.
А отже це і є той документ, який замінить вам карту побиту на ці 18 місяців.
Чому про це біженцям детально не пояснили на пальцях – так і залишається питанням.
Що робити, якщо у вас немає смартфона – також.
Але сама можливість згенерувати такий документ ще раз підтверджує, що у вас саме довгострокове перебування, а не якесь інше.
Якщо ви змогли встановити mObywatel і згенерувати документ – ви можете спокійно подорожувати шенгеном в рамках звичного коридору 90/180 і при перевірці підтверджувати свій статус з екрану телефону.
Коли мова про “звичний коридор 90/180” ми просимо вам пам’ятати, що шенгенський кодекс ніхто не відміняв. Якщо ви до 24-го лютого були в Польщі в очікуванні карти і вичерпали безвіз, або були безпосередньо по безвізу і теж його вичерпали, поїхали в Україну і знову повернулися в Польщу як воєнні біженці, то вам не додадуться нові 90 днів безвізу, щойно ви отримали тимчасову охорону. Вам доведеться почекати так само, як було й раніше – Як може бути, щоб безвіз поновлювався під час перебування в Польщі?
Якщо ж у вас немає смартфона або щось не виходить із застосунком, то це не означає, що ви не можете їздити шенгеном.
Навіть без смартфона, у вас такий самий статус. А значить – такі самі права і можливості.
Просто на випадок перевірки вам варто підготуватися пояснити, чому у вас немає документу про тимчасову охорону: вивчити кілька фраз англійською або мовою тієї країни, куди їдете про те, що в Польщі документ існує лише в цифровому вигляді, а ви не можете його згенерувати, мати в паспорті відмітку про в’їзд (із датою після 24.02) та мати не так довідку про PESEL, як будь-який документ, який підтверджує, що ви користуєтеся тимчасовою охороною (виплата “стартових” 300 злотих, наприклад).
Втім, й довідка про PESEL теж цілком може бути достатньою.
Принаймні, так написали українці з Посольства Фінляндії в Польщі:
На цьому скріні з листа від Посольства Фінляндії в Польщі, який люб’язно надала нам воєнна біженка, написано, що людина, яка знаходиться в Польщі під тимчасовою охороною, не витрачає там “шенгенський коридор” (дні безвізу), натомість ці дні почнуть витрачатися, якщо ця людина поїде в іншу країну шенгенської зони і що документом, який підтверджує користування тимчасовою охороною в Польщі може бути навіть роздруківка про надання номеру PESEL.
Відповідь приблизно такого ж змісту надали й в Посольстві Латвії в Польщі:
Навіть більше. Тут фактично прямо написано – якщо ви отримали в Польщі PESEL (очвидно, в рамках оформлення тимчасової охорони), то у вас – довгострокове перебування (residence).
І ви спокійно можете поїхати в Латвію в рамках коридору 90/180.
Ми також маємо позицію посольства Німеччини в Польщі. Тут про документ, який підтверджує тимчасову охорону, немає жодного слова. Проте чітко сказано, що безвізовий коридор воєнні біженці з України не витрачають.
І це – вже третя поспіль позиція країн ЄС та шенгенської зони, які підтверджують, що тимчасова охорона для українців в ЄС на час війни – це довгострокове перебування:
І останнє. Часто можна зустріти твердження, що PESEL ніяк не пов’язаний з перетином кордону.
Це вірно лише почасти. Звичайний PESEL, дійсно, ніяк не пов’язаний.
А от PESEL в рамках спецзакону Ustawa o pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym na terytorium tego państwa ше й як пов’язаний!
Сподіваємося, ця стаття вас у цьому переконала!
=======
На повідомлення про наші нові публікації можна підписатися через e-mail.
У нас також працює канал в Телеграмі. Там ми розміщуємо не лише посилання на публікації сайту, а й короткі оперативні повідомлення. Проте з Телеграму ми плануємо йти, оскільки поділяємо безпекові застереження щодо цієї платформи.
Ми будемо дуже раді, якщо ви перетворите вашу вдячність за наші зусилля на пожертву Фонду “Повернись живим”.
Дякуємо, що користуєтеся нашим сайтом!
blablacar Flixbus LOT Nextbike Polskibus Poszta Polska Ryanair SEC Walbrzych WizzAir Świdnica ЄС Бидгощ Білорусь Варшава Вроцлав Вінниця Гданськ Жешув Катовіце Київ Консульство Кордон Краків Легниця Литва Луцьк Львів Люблин Люблін Миколаїв Німеччина Одеса Ополе Перемишль Познань Польша Польща Рівне Тернопіль Торунь Україна Харків Хмельницький Ґданськ
Залишити відгук